Історія Шевченківського району Запоріжжя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що ж являв собою цей район нашого міста на момент його утворення?

Бурхливе зростання промислових підприємств, житлового фонду, соціально-культурних установ поставили на порядок денний питання щодо створення у місті Запоріжжі нового (четвертого за рахунком) району.
Шевченківський район було утворено рішенням Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року. Свою назву він отримав на честь видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
8 січня 1963 року виконком Запорізької обласної ради депутатів трудящих на виконання пункту 2-го Указу Президії ВР УРСР від 30 грудня 1962 року «Про утворення нових районів в містах Запоріжжі, Кривому Розі та Одесі Української РСР» прийняв рішення №1 «Про визначення меж Шевченківського району м. Запоріжжя». Відповідно до нього були встановлені такі межі нового району: з Орджонікідзевським районом – по залізниці Синельникове-Запоріжжя від перетину її з межею Червоноармійського району до станції Запоріжжя-Друге; з Жовтневим районом – по залізниці від станції Запоріжжя-Друге у напрямку станції Запоріжжя-Перше до пересікання її з річкою Мокра Московка і далі по річці Мокра Московка до території Червоноармійського району. З Червоноармійським районом – по адміністративній межі м. Запоріжжя.
Новостворений район, що розташовувався у східній частині міста, займав територію 70,3 квадратних кілометри. Проживало у ньому 118 тисяч чоловік. Це майже стільки, скільки проживало за переписом 1959 року у таких обласних центрах, як Вінниця, Могильов, Кіровоград та більше, ніж у Житомирі та Сумах.
До складу нового району увійшли: селище Димитрова, житловий масив площі імені Шевченка, селище Зелений Яр, що перебували раніше на території Жовтневого району міста, і селище Запоріжжя-Ліве Орджонікідзевського району.
Житловий фонд Шевченківського району становив 541.278 квадратних метрів, у тому числі державного фонду – 168.631 квадратний метр та 372.647 квадратних метрів – в індивідуальних будинках.
На території району було розташовано 27 підприємств. Серед них – завод абразивних виробів, масло-жиркомбінат, м’ясокомбінат, аеропорт, залізничні станції «Мокра», «Запоріжжя-Ліве» та «Передатна», п’ять будівельних організацій, один з найбільших холодильників півдня України. Територією району пролягало 18 кілометрів двоколійних трамвайних шляхів.
199 торговельних підприємств обслуговували населення району. Гастрономічні й промтоварні, овочеві й молочні магазини забезпечували мешканців усім необхідним. Десятки їдалень громадського харчування на підприємствах й у житлових кварталах готували щодня тисячі різноманітних страв.
Шевченківський район це не тільки промислові підприємства. На його території діяли 22 школи міністерства освіти, 5 шкіл робочої молоді, 2 спеціальні середні навчальні заклади: професійно-технічне училище №3 і технічне училище №6.
28 дитячих садів й ясел (збудовані як за кошти державного бюджету, так і за рахунок підприємств) працювали у Шевченківському районі.
Будинки культури імені Шевченко та заводу абразивних виробів, широкоекранний кінотеатр, кінотеатр «Супутник», парк й інші культурно-просвітні установи – знаходились у розпорядженні трудящих району. І в кожному з них по вечорах було багатолюдно. Юнаки й дівчата, літні й старі приходили сюди подивитися кінофільм, обміняти в бібліотеці книгу, послухати лекцію.
У Запоріжжі у 1962 році діяло три спортивних клуби. Один з них – «Стріла» – у Шевченківському районі.
Для мешканців Шевченківського району працювали чотири лікувальних об’єднання, поліклініки, три аптеки. Працювала навіть поліклініка на громадських засадах.

Джерело: Шиханов Руслан. Шевченківський район міста Запоріжжя (1962-2007 роки): Становлення та розвиток місцевих органів влади. – Запоріжжя: ВАТ "Мотор Січ", 2008. – 180 с.

Шевченківський район у світлинах і картах

Історія

Територія Шевченківського району, 1914 рік

Вулиця Базарна (Анголенко) у 1960-ті роки

Шевченківський район у 1970-ті роки

Вулиця Чарівна 1975 рік

Вулиця Чарівна, 1975 рік

Вулиця Чарівна, 1975 рік

Вулиця Магістральна, 1975 рік

Кінотеатр ім.Т.Г.Шевченко (сучасний - Андріївський собор)

Аеропорт, 1973 рік

Аеропорт, 1978 рік

Сучасність

Шевченківський район, фото: В.Переклицький

Парк ім. Клімова, фото: М.Чорний